Ось підбірка декількох яскравих активностей і подій, які вдалось відновити з історії дитячого фестивалю у Львові.
Фотофлеш: як діти знімали «Україна читає»
Однією з найоригінальніших подій фестивалю 2013 року став майстер-клас із фотографії від відомого фотографа Віталія Грабара. Для переможців конкурсу «Найкращий читач України-2013» фотоагентство LUFA організувало не лише лекцію, а й практичне завдання — зняти власний фоторепортаж на тему «Україна читає». І хоча діти мали різний досвід, їхні питання вражали: від технічних нюансів до етичних дилем. Наприклад, як поводитися, якщо на знімку одна людина собі подобається, а інша — ні?
Упродовж двох днів діти вправлялись у зйомці, вивчаючи ракурси, плани і світлову композицію. Результати здивували навіть професіоналів: живі емоції, творчі ракурси, вдумливий підхід. Переможців нагородили подарунками, а всі учасники мали змогу проїхатися Чудо-бусом у святковій мандрівці Львовом. Як зазначала одна з учасниць, Дарина Гоч, навіть технічні негаразди не зіпсували настрою: «У мене сіла батарея — але знайшовся добрий дядечко, який допоміг зарядити акумулятор!»
Пляшки як арт: PET-інсталяції від Вероніки Ріхтерової
Фантазія — безмежна, особливо коли її надихає митець. Чехиня Вероніка Ріхтерова приїхала до Львова з унікальною виставкою PET-арту під назвою «Шанування пластикових пляшок». У її творчій лабораторії діти вчилися перетворювати звичайні пляшки на дивовижні рослини, птахів і фантастичних істот. І хоча Ріхтерова відмежовується від терміну «екологічний проєкт», її мистецтво має очевидну освітню функцію: воно навчає бачити цінність навіть у звичних, здавалося б, речах.
Виставка мала шалений успіх: за словами художниці, у Празі її інсталяції відвідали понад 80 тисяч людей. На Дитячому фестивалі у Львові діти створили власну серію об’єктів — справжній пластик-біосвіт із чарівними формами, що вийшли з-під ножиць і фантазії юних митців.
Майстер-клас любові до літератури від Ірини Славінської
«Як полюбити сучасну українську літературу?» — саме так називалася зустріч із журналісткою, перекладачкою й літературознавицею Іриною Славінською. Її рецепт — щирість, спілкування, власні замітки й емоційний зв’язок. Учасники обговорювали, як вести літературні щоденники, писати відгуки, ділитися книжками, збирати автографи та навіть самим ставати авторами.
Цікаво, що до розмови активно долучалися не лише діти, а й дорослі — ділилися власними книжковими історіями. Обговорювали твори Роулінг, Лондона, Дяченків, Конан Дойла. Майстер-клас став справжнім сеансом літературної терапії: надихаючим, легким і глибоким водночас.
Олександр Есаулов: «Якщо книга цікава — її читають усі»
Ще однією незабутньою зустріччю став діалог із письменником Олександром Есауловим, автором дитячих детективів «Кенінґова колекція», «Кіднепінг», «Зоряна електричка» та інших. Він розповідав про натхнення, реальні історії з життя, Чорнобиль, який став поштовхом до першої книги, і про те, як його твори мають «реалістичне підґрунтя».
Діти жваво цікавились не лише дитячими, а й «дорослими» книгами автора. Есаулов зізнався: якщо книга написана доступно, вона однаково цікава і малим, і дорослим. Зустріч завершилася обіцянкою нових пригод — письменник працював над продовженням «Зоряної електрички», яке мало вийти вже того року.
